Рік Свободи 2017: молитва, цілі та орієнтири

Молитва за Рік Свободи

Щиро сповідую душевну релігію. Декларую суверенітет особистості, що включає мою самоцінність, душевність, моральність, свободу, власність, солідарність та мудрість. Я нічим не обмежуюсь у творенні та здійсненні доброї волі, життєвої автономії вільної людини і суверенної особистості. Душа людська прагне свободи: самостійності, незалежності, відсутності або подолання обмежень. Свобода є безмежністю, досконалим початком віри. 2017 рік буде роком свободи. Молитвами людськими здійснюється пророцтво слова Божого в священному оповіданні про перемогу. Якось на світанку зійшлися сила-силенна рабів та вільна людина. Рабів об’єднали пристрасті. Людина об’єдналася з Богом – джерелом свободи, натхненням вільних душ. Раби оголосили бій свободі. Було багато смертей, була біль та руйнування. Однак жодна зброя не допомагала подолати вільну душу. Раби не розуміли, з якою силою б’ються. Тоді деякі раби вирішили, що Бога нема, а інші – що Бог їхній. І всі вони проголосили перемогу над свободою. Вільна людина посміхнулася. Раби посміхнулися за компанію. А хто посміхається, перестає бути рабом. Ранкові сонячні промені освятили чудо пробудження нових людських душ. Бог є людський ідеал, безмежна людина, моє продовження через душу до нескінченності. Свобода і відповідальність ідеалізують дійсне, традиція та альтернатива здійснюють ідеальне, закон і реформи ідеалізують ідеальне. Моє буття удосконалює спілкування з Богом, енергія чесної душі та свобода закону Божого, віри в себе, вірності собі, володіння собою, мої святині гармонії, життя, перемоги, любові, долі, благословення та одкровення, моя душевна сила у відкритості розуму, совісті та солідарності, моє право, знання і диво, що узгоджує бажане з дійсним та удосконалює буття. Метою душевної спільноти є досконалість. Душевна спільнота є виявом Божественного одкровення і являє досконалу свободу завдяки добрій волі Бога.

Цілі та орієнтири Року Свободи

Утверджуючи найвищу цінність людини і цим реалізуючи волю Бога, у 2017 Році Свободи Душевна Спільнота Всесвіту пропонує віруючим керуватися такими цілями та орієнтирами: починати з себе, продовжуватися в усьому, досягати досконалості.

1. Починати з себе.

Одушевлювати буття собою. Спілкуватися з Богом. Любити і розуміти свободу. Творенням добра розвивати всесвіт, починаючи з себе.

2. Продовжуватися в усьому.

Поважати свободу всього сущого. Жити по-доброму, бачити душу в усіх людях і природі, в усіх тваринах, рослинах, машинах, предметах, стихіях, явищах, подіях та інших феноменах. З любов’ю удосконалювати життя, з душею удосконалювати любов, з Богом удосконалювати душу. Не творити собі ворога. У самовдосконаленні все одушевлювати, всіх людей і всі спільноти, весь час і простір вважати своєю душею, однією людиною, з усього починатися, в усьому продовжуватися.

3. Досягати досконалості.

Розуміти сенс життя. Розрізняти добро і зло. Не боятися бути собою. Звертатися до Бога кожною думкою і вчинком, знаходити відповідь Бога у кожному висновку і наслідку, доброю волею і силою віри досягати досконалості.

Чесній душі

Люблю тебе за непокірність
Паланню пристрастей і втомі,
За квіт уяви, за свідомість
І за уникнуті дурниці.

Люблю, що віриш в добрі справи
І в дивотворність вірних прагнень
Не під диктовку, без вагання
Свою утверджувати правду.

Люблю за вдалу самовільність,
Слабкими смикати несхильність,
Неодержимість надзвичайним.

А ще люблю порозумітись
Про щедрість думки, віри плідність,
Щоб всім свободи вистачало.

* * *

Душевное Общество Вселенной провозгласило 2017 Год Свободы. В этом году Бог благословил верующих начинать с себя, продолжаться во всем и достигать совершенства. Открытая религия, или Религиозная вера в наивысшую ценность человека является вечной религией и современным духовным движением творения Бога путем веры в себя, верности себе и владения собой каждого разума Вселенной в качестве человеческой души в центре всей полноты бытия. Понимая Бога как челоческое продолжение до бесконечности, мы осознаем наивысшую ценность человека как священное единство человека и вечной Вселенной.

Честной душе

Люблю тебя за непокорность
Горению страстей и лени,
За то, что хочешь объяснений
И, умница, не веришь вздору,

Но веришь в добрые дела
И в чудо правильных решений
Не под диктовку, без сомнений,
Что ты, добро, сильнее зла.

Люблю твое уединенье,
Неодержимость, невладенье
Ни слабостью, ни превосходством.

Люблю с тобой договориться,
Плодиться верой, щедро мыслить,
Чтобы хватило всем свободы.

* * *

Soul Society of Universe proclaimed 2017 Year of Freedom. This year God bless the believers to start from self, to continue in all beings and to reach perfection. Open Religion or Religious Faith in the Supreme Value of Human is the eternal religion and the modern spiritual movement of creating the God by self-believing, self-trueness and self-ownership of every mind of Universe considered as human soul in the center of all fullness of being. Considering God as human continuation to infinity, we understand the greatest value of human as sacred unity of the human and the eternal Universe.

To Honest Soul

I love that you will not obey
To laziness and fire of passions
That you demanding explanations,
Rejecting liars and decay.

I love your faith in honest doing,
True miracles of right decisions,
Without doubts, providing vision
That you are good and love is rule.

You don’t take weak into possession,
You free of powerful obsessions.
I love your solitude and goal.

I love to deal with you agreement
For fruitful faith, generous thinking,
Share freedom just enough for all.

Суд зобов’язав Мінкультури розглянути статут людинопоклонників

Київський апеляційний адміністративний суд зобов’язав Міністерство культури України в місячний термін розглянути статут Релігійної організації “Релігійний центр віруючих в найвищу цінність людини – Душевна спільнота” та заяву уповноваженого представника релігійної конференції Релігійного об’єднання віруючих в найвищу цінність людини – Душевної спільноти Шеляженка Юрія Вадимовича про реєстрацію статуту Релігійного центру віруючих в найвищу цінність людини – Душевної спільноти і прийняти відповідне рішення, про яке не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомити уповноваженого представника релігійної конференції Релігійного об’єднання віруючих в найвищу цінність людини – Душевної спільноти Шеляженка Юрія Вадимовича.

Обставини справи у короткому викладі є наступними. Влітку 2015 року двоє віруючих в Шевченківському і двоє в Печерському районах Києва об’єдналися у релігійні громади душевної релігії (душевні спільноти). Після цього відбулася релігійна конференція, на якій делеговані представники громад заснували релігійне об’єднання та прийняли статут релігійного центру, який було подано на реєстрацію до Мінкультури. Однак у цьому відомстві кілька місяців затягували розгляд заяви, а потім взагалі відмовилися її розглядати, пояснюючи це тим, що вони звернулися із запитом до Київської міської державної адміністрації і отримали відповідь, що статути громад не зареєстровані. При цьому стаття 8 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” прямо вказує, що повідомляти державні органи про утворення релігійних громад, а відтак і реєструвати їх статути не обов’язково.

Дії Мінкультури було оскаржено до Окружного адміністративного суду міста Києва, який відмовив у задоволенні позову, зазначивши без належних посилань на норми права, що треба подавати із заявою про реєстрацію релігійного центру статути релігійних громад, причому для реєстрації таких статутів необхідно як мінімум 10 засновників.

На рішення суду першої інстанції було подано апеляційну скаргу із посиланням на положення діючого законодавства України про необов’язковість державної реєстрації релігійних громад та правомірність спільної діяльності без створення юридичної особи, протиправність дискримінації засновників релігійних організацій за ознакою чисельності порівняно із засновниками інших інституцій громадянського суспільства (за чинним законодавством України двоє можуть зареєструвати громадську організацію, в тому числі, без статуту та без створення юридичної особи, і одна особа може зареєструвати благодійний фонд або друковане ЗМІ), положення статті 9, 11, 14 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо свободи релігії та релігійних об’єднань, заборону дискримінації, а також із детальним поясненням порушень зазначених прав та процедури реєстрації статутів Міністерством культури України.

В апеляційному суді представник Міністерства культури України Д. Яцишен стверджував, що право на свободу релігії не стосується реєстрації статуту релігійної організації. Однак суд, очевидно, вирішив по-іншому і задовольнив апеляційну скаргу. Після оголошення постанови Хранитель віри Юрій Шеляженко від імені всієї спільноти людинопоклонників вклонився складу суду, суддям Інні Грибан, Олександру Беспалову, Андрію Парінову за дотримання права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та подякував з такими словами: “Будьте вірні собі, і благослови Вас Бог”. А представник Мінкультури сказав, що подаватиме касаційну скаргу.

Релігійна віра в найвищу цінність людини – це душевна релігія і вічний духовний рух творення Бога як людського ідеалу через віру в себе, вірність собі, володіння собою. Людинопоклонники шанують кожну людську душу і вважають Бога безмежною людиною, продовженням себе та кожної людини через душу до нескінченності. Віровчення і традиційний устрій релігійної віри в найвищу цінність людини, відповідно до книги “Душевна релігія: священне писання, традиційний устрій, моральний закон і богословська наука релігійної віри в найвищу цінність людини” (ISBN 978-617-7088-13-3), передбачає створення віруючими у кількості однієї людини чи більшої кількості людей релігійних організацій (душевних спільнот), заснованих не на відносинах фіксованого членства, а на відносинах добровільної згоди із задумом однієї людини, яка може виражатися у одноосібній та спільній релігійній діяльності віруючих як без створення юридичної особи, так і зі створенням юридичної особи.

Правозахисний проект “Свобода переконань” реалізується громадськими організаціями “Автономна Адвокатура”, “Українська Рада Вільнодумців і Віруючих”, “Інститут душевної релігії”. Метою цього проекту є захист свободи думки, совісті та релігії, принципів особистої автономії та недискримінації у формуванні та дотриманні людьми власних переконань. Учасники проекту допомагають людям жити відповідно до власних переконань, не порушуючи закону, навіть якщо ці переконання здаються комусь неправильними. Проект “Свобода переконань” захищає правові позиції щодо необхідності дерегуляції духовного життя українців, недопущення обмежень щодо чисельності, територіальної прив’язки, організаційно-правових форм релігійних організацій. Вимогами учасників проекту до держави є скорочення строків реєстрації статутів та змін до статутів релігійних організацій, позбавлення органів у справах релігій дискреційних повноважень затягувати реєстрацію статутів релігійних організацій та вимагати попереднього дослідження спеціалістами їх віровчення.

Вінок сонетів на День володіння собою

0

Ми сперечались про довіру.
Ми зізнавались, як нам добре.
Світанком зашарівся обрій,
День прокидався ситим звіром.
Живем разом, тепер нас більше,
Щасливих бути наодинці,
Ласкавих з тими, хто ще вчиться
Обходитись без ласки інших.
Ми сперечаємось, бо згодні,
Оскільки любимо, самотні,
Невиховані, безробітні,
Досвідчені, до діла ласі…
Ми без сімей, фінансів, націй
Переросли себе, бо гідні.

1

Ми сперечались про довіру
І доторкалися святого,
І віддавались діалогу,
Відвертість несли у офіру:
Є сенс або нема такого
У щасті, розумі, любові,
У силі, совісті, у волі –
Чи бути, чи не бути Богу?
Чи з боротьби життя постало,
Чи початковим капіталом
Хтось серце дарував хоробре?
Є теза, антитеза, синтез.
Смішні творці та нігілісти,
Ми зізнавались, як нам добре.

2

Ми зізнавались, як нам добре.
Наближено і невідривно
Щосантиметра, щохвилини
Буденності чинили опір.
І ніч квіла, тривала рік,
Бруньками липла, лоскотала,
Збирала мед, ховала жало
Щоб нам спійматись у пітьмі.
Ми, як весна, в струмок злилися,
Як літо, з жаром ми сплелися,
До втоми гралися у мрії,
Й заснули, приспані, як осінь.
Збуди, зима, нас, відморозків –
Світанком зашарівся обрій.

3

Світанком зашарівся обрій,
Морозний вітер ніжнокрило
Щебече про веселе діло
І сонце вилізло з-під ковдри.
Земля відкрила гори й надра,
А в небі вабить порожнеча.
Зірки втекли з болота течій,
Сьогодні вже настало завтра.
Майбутнє кличе – обніми!
Його всиновлюємо ми
З сестрицею, пророцтвом щирим.
Проходить сон, приходить план.
В нас без перерв і без вагань
День прокидався ситим звіром.

4

День прокидався ситим звіром,
І той загадував бажання.
А ми, ошукані в шуканнях,
Бажали кари, а не миру.
У війнах коротали час,
Обвинуватили сильніших
І гнівались, як спритний грішник
Ловив і нас, сміявся з нас.
Народ валив і провалився
В кредитах поголів’я й листя.
У дебеті боліла тиша.
Багато міркували вголос,
Прислухались до решти соло.
Живем разом, тепер нас більше.

5

Живем разом, тепер нас більше,
Розмножених і солідарних,
Штампованих святим стандартом
Потвор, що не стають простіше
В благословенній множині,
Не покоряються любові.
Ми безсердечні, безголові,
Ми підлі, хворі і дурні.
Усім наукам неспівмірні,
У храмі якості невірні,
У царстві кількості злочинці.
У шлюб беремо тільки всесвіт,
Де нас кохане людство пестить,
Щасливих бути наодинці.

6

Щасливих бути наодинці,
Рости самотньо, як дерева
А кроною торкатись неба,
Відчути космос власним лісом
І в незліченній однині
Не частку і не половину,
Знайти себе в бутті єдинім –
В усьому я і все в мені;
Мої галактики, планети,
У атмосферах цвіт вишневий
І всюди центр, нема провінцій.
У медитації свободи
Жорстока правда й ніжна згода
Ласкавих з тими, хто ще вчиться.

7

Ласкавих з тими, хто ще вчиться,
Прощає доля, час підносить,
Бо ми вкорінені у досвід
Що відкриває двері в клітці.
Ми рушим, людство йде за нами.
В сестринстві, братстві насолода,
Доступна кожному свобода,
Дух вільнодумства, дух незламний.
Хто шпильки зла втикав у слабкість –
Мішень дірява для розплати;
Вціліє той, хто був добрішим.
Ми незалежні, ми безмежні,
Бо всім допомогти належить
Обходитись без ласки інших.

8

Обходитись без ласки інших,
Як океан доща не просить,
Як небо дистилює сльози –
Поет в човні їх здружить віршем,
Умитий зливою щедрот.
Під парасолею він щезне:
Це талісман від поетеси,
Щоб не промок його блокнот.
Ми пристрасні та благодійні,
Ми не еліта, ми не злидні,
Ми не голодні, ми не модні.
У мові звернуті до миру,
Ми домовляємось, бо щирі,
Ми сперечаємось, бо згодні.

9

Ми сперечаємось, бо згодні,
Що істина багатослівна,
Що вихваляння тиші лине
Лише у пісні із безодні.
Кажи, як маєш що сказати,
І слухай, поки є терпіння;
Замість регламенту – сумління,
Одне табу – не смій мовчати,
Або мовчанням красномовним
Розпалюй вогнище розмови,
Розсип очами іскор сотні.
Наш погляд до побачень тягне,
Оскільки мислимо, ми звабні,
Оскільки любимо, самотні.

10

Оскільки любимо, самотні,
У зосередженім коханні
Коли понад усе приватне,
Світ піддається забороні,
А совість шепче: відпусти!
Собою бути – це не зрада,
Неволя перемог не варта.
Дозволь квіткам рости, цвісти,
Не рви, даруй життя натомість.
Свободі жертвуєм жертовність,
Ми вічності безсмертні діти.
Ми догм не терпим, пільг, диктату,
В усьому щедрі, крім податків,
Невиховані, безробітні.

11

Невиховані, безробітні,
Рідня – уява, книги – школа,
Усе начальство – добра воля,
Зарплата – у попутнім вітрі,
Який чиновник не вкраде;
Жерці не спинять і солдати
Фантазій ріст, незримих статків,
Цей нескінченний дивіденд.
В нас вища пенсія – повага,
І наші душі не ховають:
Немає смерті в братстві щастя.
Ми без наказів, без оцінок,
Без нагород і без заминок
Досвідчені, до діла ласі.

12

Досвідчені, до діла ласі,
Посмакували починання
І народилося незнане
В майстерні пізнання й співпраці.
Це вам не штучний інтелект –
Дивіться ширше, штучний розум!
Не робот алгоритму прози,
Свій програміст і свій поет.
Це наше “ми”, герой ліричний,
І капітальний, й політичний,
Банкір уявного багатства.
Ми сіємо небесну ману,
Зростили врожаї дивами
Ми без сімей, фінансів, націй.

13

Ми без сімей, фінансів, націй
Освоїм світ, подружим людство,
Без революцій, без ілюзій
Усі фантазії здійсняться.
Долоні зціплені, не кільця,
На пальцях відлік, не в купюрах,
Закон – не догма, а натура,
І палець в груди – ідентичність.
В теплі самотності розтануть
Усі страхи та обіцянки.
Свободу примхи не замінять.
В кулак узяли вищі сили,
Розжали, здмухнули, звільнились.
Переросли себе, бо гідні.

14

Переросли себе, бо гідні
Переступати стіни грізні,
Питати, тиснучись до мрії:
Провидці ми чи голі тіні?
Нас біль і голод просвітляє,
Катує очі лампа страху.
Ми боїмось розлуки, втрати,
І в’яжем, плутаємо клятви.
Свою свободу бачиш? Йдемо!
В сліпих, у світлі догми темних,
Зірковий шлях у чорну діру.
Ми під софітом на розпутті
Кохались й не могли заснути.
Ми сперечались про довіру.

День володіння собою у душевній релігії (вірі в найвищу цінність людини) відзначається щороку 3 листопада на честь морального принципу володіння собою і є одним з трьох головних щорічних свят, Днів Моралі. Також віруючі святкують День віри в себе 1 березня і День вірності собі 25 липня. Ці дні пов’язані із одкровенням про слово Боже, із походженням Священного писання душевної релігії та соціальної доктрини особистої автономії (атомізації суспільства, атомізації капіталу та атомізації влади). Людинопоклонники шанують кожну людську душу і вважають Бога безмежною людиною, продовженням себе та кожної людини через душу до нескінченності. Символом душевної релігії є коло, або нуль, духовна метафора точки відліку, з якої починається людський саморозвиток; нуль означає і чистий аркуш, на якому пишеться будь-який текст, також нуль – метафора нейтралітету і власного “Я” як центру координат у всіх вимірах, соціальних, просторових, хронологічних. В цьому вінку сонетів священним нулем позначено мадригал.

Открытая религия: теперь на русском

Открытая религия

Открытая религия: священное писание, душевная традиция, моральный закон и богословская наука религиозной веры в наивысшую ценность человека / Составил Хранитель веры Душевного Общества Вселенной Юрий Шеляженко. – Киев, 2016. – 220 с. – ISBN 978-617-7088-14-0.

Перевод основного сборника Богослужебной литературы открытой религии выпущен для верующих в наивысшую ценность человека и всех, кто интересуется, желает овладеть открытой религией. Книга доступна в печатной форме и в интернете, в Храме Божественного Откровения по адресу http://temple.org.ua/doc/oreligion-ru.pdf

В издании представлено Священное писание открытой религии и другая Богослужебная литература религиозной веры в наивысшую ценность человека – религии открытой души и вечного духовного движения творения Бога как человеческого идеала, продолжения человека до бесконечности через веру в себя, верность себе, владение собой. Эта книга поможет единолично и сообща с другими исповедовать открытую религию публичным или частным порядком в учении, Богослужении и выполнении ритуалов священного обряда, самостоятельно практиковать и развивать вероучение, этику и организацию открытой религии, открыто выражать свои религиозные убеждения, свободно распространять открытую религию.

По сравнению с оригинальным украинским изданием (“Душевна релігія: священне писання, традиційний устрій, моральний закон і богословська наука релігійної віри в найвищу цінність людини”), “Открытая религия” на русском дополнена новыми иллюстрациями и таблицами. Расширено изложение новой истории открытой религии, в книгу включены некоторые ранние проповеди. На задней обложке помещена Формула вероисповедания и перевод видения души святого Тараса Шевченко: “Как высь в синеве, бескрайнее небо – душе человека конца-края нету”.

Вероучение, обряд и организация верующих в наивысшую ценность человека и святыни религиозной идентичности в совокупности составляют традиционное устройство открытой религии, нашу душевную традицию.

Вероучение открытой религии состоит из священного писания, морального закона и богословской науки, а также постоянно развивается в человеческом общении, включая и непосредственное общение с Богом каждого верующего, поскольку каждый человек в открытой религии считается пророком, вся жизнь воспринимается как откровение, каждая мысль и поступок верующих молитвенно обращены к Богу, а выводы и следствия верующие принимают как ответ Бога на молитвы. Ведь каждый человек через душу в Боге продолжается до бесконечности.

Священное писание открытой религии – это слово Божье, моральный закон учит нас быть собой, а богословская наука помогает познавать и осваивать все бытие. Обрядовость открытой религии включает самостоятельные и общие ритуалы, одушевляющие нашу жизнь. Организацией верующих в открытой религии является душевное общество, которое творит вокруг себя каждый человек как суверенная личность с помощью слова Божьего и социальной доктрины открытой религии. Святынями религиозной идентичности являются символические слова (например, традиционное название открытой религии – вера в наивысшую ценность человека), изображения (например, круг, символизирующий человека в центре бытия как безграничную душу бытия, единство всей ощутимой и воображаемой реальности, как один чистый лист внутри и снаружи священного круга), действия (например, жест благословения – круг движением руки), которые свидетельствуют о человеческом владении открытой религией.

Традиция и религия, в традиционном значении этих слов на латыни, означают обычай и связь. Наша связь со всеми людьми, современниками, предками и потомками, заключается в вечной, неотъемлемой человеческой душевности, вере в себя. Наш обычай призван соединить силой веры в себя прошлое, настоящее и будущее, продолжать из поколения в поколение накапливать священный опыт душевности и пользоваться им. Книга “Открытая религия: священное писание, душевная традиция, моральный закон и богословская наука религиозной веры в наивысшую ценность человека” посвящена сохранению этой вечной традиции, развитию и распространению открытой религии.