З одушевлення починається нескінченність. І, воістину, весна – душевний час!
Весняний настрій пробуджує розум та наповнює теплом думки.
Сонячне світло, море світла вмиває землю, повертаючи їй чистоту священного білого аркуша, свіжість рушника, випраного в льодяній ополонці та щойно висушеного лютими вітрами зими.
Почуття загострюються, життя пробуджується.
Тане крига.
В кожній краплі талої води – дотик Бога, посмішка весняного натхнення.
Кріпне, росте в душі з Божого благословення добра воля, як дерева сміливо вирощують зелене листя, як все живе тягнеться до сонця.
Я – весна, і я росту разом з листям на деревах.
Я течу по вулицях муркотливою водою з легкими пахощами квітів, шанобливо омиваючи ноги мільярдам людей, благословляючи кожну душу знайти свій особистий, істинний, суб’єктивний шлях до Бога наодинці з Богом, у єдності з безмежним простором вічної дійсності, який належить кожній людині по праву суверенітету особистості – Божого дару всім, хто приймає істину та бере на себе відповідальність бути всесвітом і володіти собою.
Я безмежний, як море, і нескінченний, як час.
Я живу в минулому, живу зараз, живу в майбутньому.
Я живу вічно і благословляю всіх людей жити вічно, оскільки Бог дарував неозору, невпинну, ідеальну душу кожній людині, і людина – це душа, в якій панує весна, безперервна радість, невичерпне щастя.
Весна бризкає з неба дощем мрій та одкровень з океану Божественної мудрості.
Весна кидається в очі різнобарв’ям нових знань.
Весна штовхає діяти, творити, винаходити та втілювати свою добру волю в багатоманітті цінних предметів та символів.
Весна лоскоче, кличе творити добро і долати зло трепетом багатьох-багатьох душ, самовиражених, відчутих, вигаданих всерйоз і жартома.
Сенс життя людини у розвитку, пізнанні та творенні, у прагненні добра та боротьбі за добро, і такий життєвий шлях веде до щастя.
І, щасливо усміхаючись, я дарую собі, людству, всесвіту цей чистий аркуш, на якому написано все, що ми забажаємо прочитати та зрозуміти, все, у що я вірую разом з Богом та разом з тобою, люба душа, товаришу по молитві.
От чистий аркуш, чистота якого наповнена душею.
Початок кожного життєвого циклу – свято, гідне того, щоб подарувати людям цей символ віри в найвищу цінність людини.
