7 січня 2015 року радикальні ісламісти, невдоволені публікацією карикатур на пророка Магомета, увірвалися до редакції сатиричного тижневика “Шарлі Ебдо” (Charlie Hebdo) в центрі Парижа та влаштували стрілянину, в якій загинуло 12 людей, ще 11 було поранено.
Суспільство і, зокрема, журналісти у Франції та інших країнах відгукнулися на терор акціями солідарності під гаслом “Je suis Charlie” (Я – Шарлі), до яких приєднався і Президент України Петро Порошенко.
Я завжди вважав, що почуття гумору священне. І тільки утвердився у цій думці після мученицького подвигу журналістів “Шарлі Ебдо”, які всупереч усім забобонам відмовилися жити під владою нудьги.
Атака терористів на французький сатиричний журнал не зміцнила авторитет серйозних осіб та загальнообов’язкових умовностей.
Ні, зараз мільйони дуже різних людей по всьому світу роздивляються карикатури та регочуть!
Жартувати неможливо без віри.
В анекдоті зіштовхуються дві версії правди, які ми беззастережно прийняли на віру, хоча вони являють собою повну протилежність.
Ця парадоксальна діалектика викликає великий вибух сміху. Трясеться всесвіт, в усі боки розлітаються зірки і планети, одна з яких дивом дістається нам, як подарунок долі.
Тут, на своїй землі, один в полі радіє волі, і ми смілішаємо, відчуваючи твердий грунт під ногами.
І починаємо фантазувати, і знаходимо свою правду – хоча раніше не дозволяли собі цього, чекали вказівок згори. Так із віри народжується жарт, а із жарту народжується істина.
Веселощі, як найкраща молитва, знімають стрес, рятують від страху, дають силу втілювати в життя сміливі вигадки.
Вони закарбовують у пам’яті кращі дні нашого життя.
І вони допомагають нам усвідомити помилки, а потім уникати їх повторення.
Коли хтось закидає, що веселощі можуть образити релігійні почуття, кажу у відповідь: не ображайте моє священне почуття гумору!
Знаєте, справжні релігійні почуття відрізняються від інших почуттів тим, що вони спонукають стримувати неприборкані, саморуйнівні емоції, особливо лють і агресію.
За своєю природою люди такі й житте таке, що ми постійно стикаємося з чимось незвичним і неприємним.
Але релігійні почуття допомагають нам прийняти світ таким, який він є, не втрачаючи самоконтролю. Те ж саме можна сказати і про почуття гумору.
Коли люди сміються, вони відверті та відкриті всьому світу.
Жартуючи, ми вчимося новому. Робимо навдивовижу корисні відкриття. Але залишаємося собою, незважаючи на зміни.
І потім, перед обличчям вічності, несемо відповідальність за свої вчинки.
Хто лякає всіх зброєю, буде горіти в пеклі.
Хто живе з посмішкою, перед тим відкриються ворота раю.
Юрій Шеляженко, Хранитель віри Української Душевної спільноти, редактор релігійного журналу “Мораль”.
