Проповідь Хранителя Віри про душевність Бога

Бог – творець усього і вища воля.

Все суще – творіння Боже, все добре – воля Божа.

Всесвіт, якому належать наші тіла – дитя Боже.

Не думай, що Всесвіт байдужий. Сонця – його очі, що дивляться на тебе з любов’ю. Планети – його плече, підставлене тобі. Космічний простір – його запрошення до ближчого знайомства.

Одушевляй суще, бо така воля Бога, бо істина пробуджується в душах.

Душа – це найвища цінність людини, і її силою є віра. Все суще має душу, все добре має душу. Лише зло не можна одушевляти, бо зло є недосконалістю сущого і не має душі.

Повір, що камінь має душу, і знайдеш в ньому красу скульптури; повір, що книжка має душу, і знайдеш в ній правдивий задум; повір, що інші мають душу, і знайдеш друзів, спільноти, народ.

Повір, що Всесвіт має душу – і почуєш голос Бога, розповідь про творення всього сущого.

Коли Всесвіт спав у колисці вічності, Бог торкнувся його, і Всесвіт заговорив.

Твоє тіло – слова Всесвіту, твоя душа – від Бога, оскільки Бог є джерелом всіх душ. Моє тіло – слова Всесвіту, моя душа – від Бога, оскільки Бог є джерелом всіх душ.

Я прокинувся від сну розуму в буденній метушні й почув голос своєї безсмертної душі, яка дала мені цей символ віри.

This entry was posted in Uncategorized. Bookmark the permalink.