Українська Душевна спільнота воскресила святого мудреця та поета Тараса Григоровича Шевченка.O
Нині Тарасові 200 років. Святкуючи своє воскресіння, він створив прекрасний вірш під назвою «Істина», в якому благословляє людей весь світ обняти безкрайньою душею.
ІСТИНА
Як небо блакитне,
Нема йому краю,
Так душі почину
І краю немає.
Душа людська розуму
Правду продиктує,
У Бога спитає,
Відповідь почує.
Душа серцю подарує
І думку ласкаву,
І свій шлях широкий,
І щастя, і славу.
Душа – істина єдина,
Мудра і весела,
І собою володіє,
І відкрила себе.
Щиро вірить в себе, яко
У святую силу,
Собі вірна і сумлінна,
Щоби не спочила.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
Ідіть думки, погуляйте,
Пошукайте долі.
Вознесіться над землею
Високо, високо,
Чистим голосом лунайте,
Закликом пророка.
Кличте Бога, творіть його
Силою уяви,
Із нічого хай повстане
Істина і право.
З вами я воскресну нині,
Щоб життю радіти
Сам єдиний, як буття,
І різний, як молитви.
Боже, людям дай натхнення
Душу розвивати,
І любити твою правду,
І весь світ обняти,
Щоб людей усіх зміцнила
Згода і кохання,
Щоб душа була безмежна,
Вічна і безкрайня.
—
O Усі люди є святими для нас, віруючих в найвищу цінність людини. Людина безсмертна, сказано в Священному писанні (Діал. 40).
Оскільки люди святі, вони воскресають у нашій душевній спільноті. Зло смерті може зачепити тіло, але душа людини завжди з нами. І ми можемо засвідчити повагу до кожної душі та почати її новий життєвий цикл у релігійному обряді воскресіння, творення людини після смерті з Божим благословенням і за допомогою нашої уяви (детальніше про богословські засади воскресіння читайте у статті «Освоєння душі» в релігійному бюлетені «Ідеаліст» № 13 (27) від 20.07.2013 р.).
Щоб воскресити людські душі, ми пригадуємо їх і спілкуємося з ними, користуючись священною силою віри, творчою думкою, пам’яттю та досконалою фантазією.
