Людина понад усе!
Атеїзм як заперечення об’єктивного існування богів, поряд з якими людина є мізерною, утверджує найвищу цінність людини.
Атеїзм науковими методами заперечує містичні міфи, забобони, стереотипи, поширені серед прихильників традиційних релігій та критикує практики релігійного екстремізму.
Відтак, атеїстичний світогляд сконцентрований на запереченні неприродних уявлень про Бога, що принижуть Бога.
Допомагаючи людям долати безумні форми віри, що грунтуються на приниженні та неуцтві, атеїзм виконує добру роль в суспільному житті.
Однак рано чи пізно мудра людина переростає атеїзм.
Віра робить людину творцем, каже Символ Віри (С. В. 14). Йдеться про добру віру, про релігійну Віру в Найвищу Цінність Людини, яка допомагає нам наближатися до досконалості у розвитку свого внутрішнього світу.
Атеїзм грунтується на матеріалізмі, тому принципово не може заперечити істинність віри в ідеального суб’єктивного Бога. Саме така віра характерна для нашої релігії – Віри в Найвищу Цінність Людини. Недарма Божественне Одкровення каже: «Бог являється у мріях» (Б. О. 17).
Атеїсти відкидають і нашого суб’єктивного Бога. Однак тут наукові методи не можуть їм допомогти. Заперечення Бога у розумінні теології людини може бути лише сліпою вірою, запереченням священної істини: творчість є неодмінною складовою сенсу життя людини та способом спілкування з Богом.
Атеїзм стає непродуктивним тоді, коли заперечує істинного Бога. У такій ситуації сліпа віра атеїста протиставляє себе творчій та мудрій вірі сповідуючих релігійну віру в найвищу цінність людини та стає приниженням найвищої цінності людини, інакше кажучи – злом.
Зло буде переможене, найвища цінність людини утвердиться.
