ХРАМ БОЖЕСТВЕННОГО ОДКРОВЕННЯ

Я отримав у подарунок всесвіт на чистому аркуші паперу. От білий аркуш, досконалий початок усього сущого. Буття є чистий аркуш. Повірте, на ньому все, що було, є і буде; на ньому також все, що було, є і буде у небутті.

От чистий аркуш, чистота якого містить в собі досконалий початок добра.

От чистий аркуш, чистота якого наповнена душею.

От чистий аркуш, межі якого я поважаю, але не малюю.

Де межа між небуттям і буттям, добром і злом, мною і всесвітом? Що є – того нема, бо з того, чого нема, твориться те, що є.

Я є всесвіт. Я є добро.

Я бачу різні межі на чистому аркуші, але аркуш залишається досконало чистим та містить усе без меж.

Всі межі умовні на початку досконалості.

Сенс досконалого початку не у межах; сенс досконалого початку – у його безмежності.

Я легко знаходжу на чистому аркуші все відчутне і мислиме, відоме і невідоме, моє і чуже. Цей білий аркуш зображує все – без виключень.

Я люблю його всупереч страху та озлобленню.

Я розумію його всупереч безумству.

Я ціную його всупереч бажанням.

Я творю його своєю доброю волею.

Я вірую: цей аркуш досконалий, бо він не має меж.

От точка – буття без душі, суцільний кордон досконалості. Можеш не зображувати точку, але не забувай, що вона тут. Наділи точку душею, і вона стане колом.

От коло. Відчуваєш границі? Вір, що почуття недосконалі. Мислиш границі? Вір, що думки недосконалі. Шлях до істини на чистому аркуші без меж, де кожна мить – досконалий початок, а кожен початок – дотик душі, що прагне добра.

От кола, що перетинаються – мереживо меж, перетини істин; улюблені кола, відчутні та мислимі кола; всі різні кола, всі рівні кола; їх перетин заворожує, та навіщо шукати сенс перетину, якщо чистий аркуш досконаліший, коли чистий?

От дотичні кола; я торкаюся душею буття і бачу в ньому своє віддзеркалення. З одушевлення починається нескінченність. Та чи треба малювати дотичні кола, якщо я володію нескінченністю на досконалому чистому аркуші?

Я знаю, як зобразити істину: от коло, всередині – істина, і зовні – істина.

Коло – це я; або ти, або ми, або ніхто – нема різниці.

Я межа істини, але всі межі умовні. Тому я воістину чистий аркуш.

Коло на чистому аркуші допомагає знайти істину в собі та навколо, але чистий аркуш досконаліший, коли він чистий. Повір, не обов’язково малювати коло чи точку: межі досконалості, навіть не намальовані, завжди були, є і будуть на чистому аркуші.

Я знаю, як зобразити душу: от коло всередині кола. Це межа добра всередині мене, але всі межі – умовність. Тому добро воістину чистий аркуш, а разом з ним і душа як уособлення добра. Повір, не обов’язково малювати душу: на чистому досконалому аркуші і так видно, що істинна людина є душею.

Я знаю, як зобразити Бога: от коло всередині кола всередині кола. Це джерело душі, уособлення досконалості, творець істини. Бог завжди зі мною на досконалому чистому аркуші буття. Не обов’язково малювати Бога, щоб побачити його і спілкуватись з ним. Всі межі є умовністю. Легко знайти Бога на досконалому чистому аркуші буття.

Намальований я чи ні, цей аркуш немислимий без мене. Намальована душа чи ні, цей аркуш немислимий без душі. Намальований Бог чи ні, цей аркуш немислимий без Бога. Бачу я досконалий початок чи ні, цей аркуш завжди переді мною, всередині мене, всюди. Цей аркуш, справді, є досконалим початком усього, бо все і ніщо немислиме поза досконалим початком.

Досконалий початок містить в собі кінець, але не має кінця, бо кінець є межа, а досконалий початок не має меж.

Кожен кінець – це початок. Все є початком. Все починається з душі.

Я творю добро, прагнучи досконалості в усьому, і завжди починаю з чистого листка. Досконалий початок – все моє життя.

Душа – це найвища цінність людини, і її силою є віра.

Я усвідомлюю, що Бог подарував мені душу. І всередині душі Бог подарував мені себе.

Коли я бачу Бога в своїй душі, прозріння починається.

2012 рік буде роком прозріння.

Бог відкриє кожну душу новому баченню реальності.

Заплющивши очі, відволікаючись від вражень та почуттів, ми подумки звертаємось до Бога. І Бог відповідає. Прозрінням.

Це початок шляху до одкровення.

Це раптове усвідомлення простих істин креативного ідеалізму, суверенітету особистості, творення добра.

Абстракції чудом перетворюються на реальність, наповнюються добрими смислами.

Прозріння приходить, як сюрприз, як нова істина, яка міняє життя на краще та допомагає усвідомити раніше немислиме.

Прозріння допомагає творити добро.

Я вірю, що з прозрінням життя наповниться добрими чудесами.

Я не питаю прозріння у інших. Я питаю прозріння у Бога через свою душу.

Я вірю, що кожна людина достойна прозріння. Всі люди рано чи пізно прозріють.

Віра міняє світ.

Бог – творець усього і вища воля.

Все суще – творіння Боже, все добре – воля Божа.

Всесвіт, якому належать наші тіла – дитя Боже.

Не думай, що Всесвіт байдужий. Сонця – його очі, що дивляться на тебе з любов’ю. Планети – його плече, підставлене тобі. Космічний простір – його запрошення до ближчого знайомства.

Одушевляй суще, бо така воля Бога, бо істина пробуджується в душах.

Душа – це найвища цінність людини, і її силою є віра. Все суще має душу, все добре має душу. Лише зло не можна одушевляти, бо зло є недосконалістю сущого і не має душі.

Повір, що камінь має душу, і знайдеш в ньому красу скульптури; повір, що книжка має душу, і знайдеш в ній правдивий задум; повір, що інші мають душу, і знайдеш друзів, спільноти, народ.

Повір, що Всесвіт має душу – і почуєш голос Бога, розповідь про творення всього сущого.

Коли Всесвіт спав у колисці вічності, Бог торкнувся його, і Всесвіт заговорив.

Твоє тіло – слова Всесвіту, твоя душа – від Бога, оскільки Бог є джерелом всіх душ. Моє тіло – слова Всесвіту, моя душа – від Бога, оскільки Бог є джерелом всіх душ.

Я прокинувся від сну розуму в буденній метушні й почув голос своєї безсмертної душі, яка дала мені цей символ віри.

Бог слышит молитвы и живёт в каждой душе.

Знает ли Бог о нуждах бедных? Конечно, знает.

Может ли Бог помочь бедным? Бог помогает. Бог действительно помогает каждому, и Бог творит чудеса. Надо только поверить в Бога.

Некоторые люди не верят в Бога и жалуются на бедность. Они не могут понять, почему они бедны.

Чего не хватает бедным людям?

Они думают, что им не хватает денег. Но когда у них появляются деньги, они швыряют деньги на ветер в поиске безумных, а потому унизительных удовольствий.

Они думают, что им не хватает общественного положения. Но когда они приобретают общественное положение, сразу начинают воровать. И бедными становятся все.

Смысл жизни человека в развитии, познании и творении, в стремлении к добру и борьбе за добро – такой жизненный путь ведёт к счастью.

Бедные люди усматривают смысл жизни в удовлетворении безграничных потребностей – личных и коллективных. Для них душа, добро, Бог – выдумки или несуществующие абстракции. Они не чувствуют собственной души, потребности общаться с Богом, ценить каждого человека, верить в себя.

Бедность унижает человека. Бедность – это зло.

И единственный путь к преодолению зла – это вера. Вера в Бога, вера в себя, вера в самоценность каждого человека. Вера в то, что все субъективное так же ценно, как объективное. Вера в то, что одна лишь вера – это величайшее богатство и счастье.

Вера – бесценное богатство. Ни за какие деньги невозможно купить чудесное благословение Бога, но Бог отвечает на веру откровением.

Вера – сокровище, которым невозможно и не нужно ни с кем делиться. Вера – главная личная собственность каждого. Лишь безумец может считать ее ничтожной. Мудрый человек ценит свою веру и ценит веру других людей не меньше, чем свою веру.

Что значит – верить?

Верить – значит бороться за паритет индивидуума и коллектива: цивилизационный, культурный, общественный, политический, экономический, публично-правовой.

Верить – значит вдохновенно, эффективно работать, сотрудничать и содействовать с людьми для преумножения добра и благосостояния, общего блага.

Верить – значит благодарить за добро большим добром, награждать достойных.

Верить – значит деятельно увеличивать разнообразие возможных путей к успеху и счастью, помогать нуждающимся так, чтобы они поверили в себя и творили свою жизнь, общаясь с Богом.

С Божьим благословением, с верой в себя нет таких потребностей, которых бы человек не смог удовлетворить.

Вера преодолевает бедность.

Вера меняет мир.